Інженерія мікрохвильових метаматеріалів у 2025 році: Піонери наступної хвилі бездротових, оборонних та сенсорних технологій. Досліджуйте, як передові матеріали трансформують індустрію і сприяють двозначному зростанню.

• Виконавче резюме: Основні висновки та ринкові акценти на 2025–2030 роки
• Розмір ринку, сегментація та прогнози CAGR 18% (2025–2030)
• Технологічний ландшафт: Інновації у мікрохвильових метаматеріалах
• Основні застосування: бездротові комунікації, оборона, медичне зображення та сенсори
• Конкурентний аналіз: провідні гравці та нові стартапи
• Регуляторне середовище та зусилля зі стандартизації
• Тренди інвестування та ландшафт фінансування
• Виклики та бар’єри для прийняття
• Майбутній прогноз: руйнівні тренди та стратегічні можливості (2025–2030)
• Додаток: Методологія, джерела даних та глосарій
• Джерела та посилання

Виконавче резюме: Основні висновки та ринкові акценти на 2025–2030 роки

Глобальний ринок інженерії мікрохвильових метаматеріалів готується до значного зростання між 2025 та 2030 роками, що зумовлено досягненнями в матеріалознавстві, зростаючим попитом на бездротові комунікації нового покоління та поширенням радіолокаційних та сенсорних технологій. Мікрохвильові метаматеріали — це інженерні композити з унікальними електромагнітними властивостями, які не зустрічаються в природних матеріалах — дозволяють досягти проривів у дизайні антен, технології стелс і в системах зображення. Основні висновки вказують на те, що ринок стане свідком компаундованого річного темпу зростання (CAGR), що перевищує 20%, причому Північна Америка та Азійсько-Тихоокеанський регіон стануть домінуючими внаслідок потужних інвестицій в НДР та розширення телекомунікаційної інфраструктури.

Основна особливість — інтеграція метаматеріалів у мережі 5G та очікуваної 6G, де їх здатність маніпулювати електромагнітними хвилями підсилює сигнали, зменшує перешкоди та дозволяє зменшити розміри компонентів. Провідні гравці галузі, такі як Northrop Grumman Corporation та Lockheed Martin Corporation, прискорюють прийняття мікрохвильових метаматеріалів у оборонних застосуваннях, зокрема для зменшення радіолокаційного перетворення та передових систем електронної війни. У комерційному секторі компанії, такі як Nokia Corporation, досліджують антени на основі метаматеріалів для поліпшення ефективності мережі та покриття.

Період з 2025 по 2030 роки також буде свідком збільшення співробітництва між академічними установами та промисловістю, що сприятиме інноваціям у настройних та реконфігурованих метаматеріалах. Це, як очікується, призведе до появи нових ліній продукції для медичного зображення, автомобільного радіолокації та супутникових комунікацій. Регуляторна підтримка та зусилля зі стандартизації з боку організацій, таких як Інститут інженерів електрики та електроніки (IEEE), очікується для спрощення комерціалізації та забезпечення інтерактивності всередині застосувань.

Виникають виклики, особливо у виробництві в обсягах і скороченні витрат, але триваюче дослідження нових технологій виготовлення та матеріалів, як очікується, подолає ці бар’єри. Загалом, ринок інженерії мікрохвильових метаматеріалів готовий до трансформації багатьох галузей, пропонуючи підвищену продуктивність, зменшені розміри та вагу, а також нові функції для широкого спектру високочастотних застосувань.

Розмір ринку, сегментація та прогнози CAGR 18% (2025–2030)

Глобальний ринок інженерії мікрохвильових метаматеріалів готується до значного розширення, з прогнозами, що вказують на вражаючий компаундований річний темп зростання (CAGR) 18% з 2025 по 2030 рік. Це зростання зумовлено зростаючим попитом на передові електромагнітні рішення в телекомунікаціях, обороні, авіації та медичному зображенні. Мікрохвильові метаматеріали, інженерні композити з унікальними електромагнітними властивостями, які не зустрічаються в природних матеріалах, стають дедалі більш важливими для розвитку антен наступного покоління, пристроїв маскування та високочастотних компонентів.

Сегментація ринку виявляє різноманітний ландшафт. За типом продукції ринок ділиться на структури електромагнітних заборон (EBG), частотно вибіркові поверхні (FSS) та матеріали з негативним індексом, серед інших. Структури EBG зараз мають значну частку завдяки широкій сфері їх застосування в мініатюризації антен та зменшенні перешкод. Частотно вибіркові поверхні успішно набирають популярності в супутникових комунікаціях та радіолокаційних системах, тоді як матеріали з негативним індексом перебувають на передньому краї досліджень для суперлінзування та технологій маскування.

У термінах кінцевого використання сектор телекомунікацій домінує, використовуючи метаматеріали для інфраструктури 5G/6G, формування променя і підсилення сигналу. Оборонна та авіаційна промисловість швидко приймають ці матеріали для технологій стелс, безпечних комунікацій і сучасних радіолокаційних систем, підтримуваних ініціативами організацій, таких як Агентство передових дослідницьких проектів оборони (DARPA). Сегмент медичного зображення, незважаючи на менші масштаби, очікується, що свідчитиме про стійке зростання, оскільки метаматеріали дозволяють отримувати зображення з вищою роздільною здатністю та неінвазивні діагностичні засоби.

Географічно Північна Америка веде ринок, активізована значними інвестиціями в НДР та співробітництвом з академічними установами та лідерами галузі, такими як Lockheed Martin Corporation і Northrop Grumman Corporation. Європа та Азійсько-Тихоокеанський регіон також переживають прискорене зростання, при цьому такі країни, як Німеччина, Китай та Японія, інвестують у дослідження метаматеріалів як для комерційних, так і для військових застосувань.

Очікуваний CAGR у 18% відображає не лише технологічні досягнення, а й зростаючу комерціалізацію мікрохвильових метаматеріалів. Як тільки виробничі процеси дозріють, а витрати зменшаться, передбачається, що прийняття розшириться на різні галузі, ще більше стимулюючи зростання ринку до 2030 року.

Технологічний ландшафт: Інновації у мікрохвильових метаматеріалах

Технологічний ландшафт інженерії мікрохвильових метаматеріалів у 2025 році характеризується швидкими інноваціями, зумовленими досягненнями в матеріалознавстві, технологіях виготовлення та комп’ютерному дизайні. Мікрохвильові метаматеріали — це інженерні композити з настроєними електромагнітними властивостями, які не зустрічаються в природі, що дозволяє здійснювати безпрецедентний контроль над мікрохвильовим поширенням, поглинанням і маніпуляцією. Це призвело до проривів у застосуваннях, що охоплюють від телекомунікацій і радіолокацій до зображення та бездротової передачі енергії.

Однією з найзначніших інновацій є інтеграція налаштовуваних і реконфігурованих елементів у структури метаматеріалів. Використовуючи матеріали, такі як графен, рідкі кристали та сполуки зі зміною фази, дослідники можуть динамічно змінювати електромагнітну реакцію метаматеріалів у реальному часі. Це дозволяє створювати такі пристрої, як адаптивні антени з управлінням променем та частотно-гнучкі фільтри, які є критично важливими для мереж бездротового зв’язку наступного покоління та супутникових комунікацій. Наприклад, Nokia Corporation та Telefonaktiebolaget LM Ericsson активно досліджують рішення на основі метаматеріалів для підвищення інфраструктури 5G і нової 6G.

Ще однією областю інновацій є мініатюризація та інтеграція компонентів метаматеріалів з традиційними мікрохвильовими схемами. Досягнення в адитивному виробництві та нанофабрикації дозволяють точно формувати підвищеної структури на гнучких підкладках, що робить можливим вбудовування функцій метаматеріалів безпосередньо на друковані плати та пристрої чіпового масштабу. Такі організації, як imec та CSEM SA, є на передньому краї розробки масштабованих процесів виготовлення для цих гібридних систем.

Обчислювальна електромагнітика та штучний інтелект також трансформують процес дизайну. Алгоритми машинного навчання можуть швидко оптимізувати геометрії метаматеріалів під конкретні критерії продуктивності, значно скорочуючи час розробки. Цей підхід використовують наукові установи та лідери галузі, включаючи Ansys, Inc., яка надає інструменти моделювання, адаптовані для інженерії метаматеріалів.

Нарешті, поєднання мікрохвильових метаматеріалів з квантовими технологіями та фотонікою відкриває нові горизонти. Гібридні пристрої, які поєднують мікрохвильові та оптичні метаматеріали, досліджуються для безпечних комунікацій та просунутого сенсування. Як галузь дозріває, очікується, що триваюче співробітництво між академією, промисловістю та державними агентствами — такими як Агентство передових дослідницьких проектів оборони (DARPA) — прискорить комерціалізацію інноваційних технологій мікрохвильових метаматеріалів.

Основні застосування: бездротові комунікації, оборона, медичне зображення та сенсори

Інженерія мікрохвильових метаматеріалів швидко підвищила можливості кількох високовпливових секторів, зокрема бездротових комунікацій, оборони, медичного зображення та сенсорів. Ці штучно структуровані матеріали, розроблені для маніпулювання електромагнітними хвилями такими способами, які неможливі з природними матеріалами, сприяють трансформаційним застосуванням у цих сферах.

• Бездротові комунікації: Метаматеріали революціонізують дизайн антен та поширення сигналу. Завдяки можливості створення мініатюризованих, високо підсилюваних та спрямованих антен, вони підтримують розвиток мереж 5G та майбутніх 6G. Компанії, такі як Ericsson та Nokia Corporation, досліджують рішення на основі метаматеріалів для підвищення ємності мережі, зменшення перешкод та покращення енергоефективності в базових станціях та пристроях користувачів.
• Оборона: У сфері оборони мікрохвильові метаматеріали є невід’ємною частиною технології стелс, електромагнітного захисту та розвинутих радіолокаційних систем. Вони забезпечують створення покриттів, що поглинають радіолокацію, та пристроїв маскування, які зменшують виявлення військових активів. Організації, такі як Lockheed Martin Corporation та Northrop Grumman Corporation активно досліджують застосування метаматеріалів для літаків наступного покоління та систем електронної війни.
• Медичне зображення: Метаматеріали покращують роздільну здатність і чутливість таких зображувальних модальностей, як МРТ та мікрохвильове зображення. Завдяки фокусуванню електромагнітних хвиль понад межу дифракції вони забезпечують раннє та більш точне виявлення захворювань. Наукові установи та виробники медичних пристроїв, включаючи Siemens Healthineers AG, досліджують компоненти на основі метаматеріалів для покращення продуктивності діагностичного зображення.
• Сенсори: У застосуваннях сенсорів мікрохвильові метаматеріали використовуються для розробки високочутливих детекторів для моніторингу навколишнього середовища, контролю промислових процесів і перевірки безпеки. Їх здатність налаштовувати електромагнітні реакції дозволяє виявляти незначні зміни в навколишньому середовищі або наявність специфічних речовин. Компанії, такі як Honeywell International Inc., інтегрують сенсори на основі метаматеріалів у розумну інфраструктуру та системи безпеки.

У міру продовження досліджень та комерціалізації, очікується, що мікрохвильові метаматеріали ще більше розширять свою роль у цих секторах, сприяючи інноваціям та надаючи нові функції, які раніше були недоступні з використанням традиційних матеріалів.

Конкурентний аналіз: провідні гравці та нові стартапи

Сектор інженерії мікрохвильових метаматеріалів характеризується динамічною взаємодією між усталеними гравцями галузі та зростаючою когортой інноваційних стартапів. Провідні гравці, такі як Northrop Grumman Corporation та Lockheed Martin Corporation, використали свої широкі можливості НДР для розробки передових компонентів на основі метаматеріалів для радару, комунікацій та стелс-застосувань. Ці компанії користуються давніми відносинами з оборонними агентствами та значними інвестиціями в патентовані технології виготовлення, що дозволяє їм постачати високопродуктивні, масштабовані рішення як для військових, так і для комерційних ринків.

Паралельно спеціалізовані компанії, такі як Meta Materials Inc., стали ключовими інноваторами, зосереджуючи увагу на комерціалізації настроюваних і реконфігурованих мікрохвильових метаматеріалів. Їхні продуктові портфелі включають прозорі антени, матеріали для електромагнітного захисту та пристрої керування променем, націлені на сектори, такі як телекомунікації, автомобільна промисловість та споживча електроніка. Ці компанії часто співпрацюють із академічними установами та промисловими консорціумами, щоб прискорити перехід лабораторних проривів до готових до ринку продуктів.

Конкурентне середовище також активізується хвилею стартапів, багато з яких є університетськими спін-офами. Наприклад, Kymeta Corporation привернула увагу своїми плоскими супутниковими антенами з використанням технології метаматеріалів, надаючи легкі, низькопрофільні рішення для мобільного зв’язку. Подібним чином Pivotal Commware прокладає шлях для голографічного формування променя для 5G та супутникових комунікацій, використовуючи метаматеріали для забезпечення динамічного, програмно-означеного контролю електромагнітних хвиль.

Ці нові компанії часто відрізняються своєю гнучкістю, швидким прототипуванням та фокусом на нішевих застосуваннях, які не насичені більшими гравцями. Стратегічні партнерства з великими телекомунікаційними операторами, автомобільними виробниками та аерокосмічними компаніями є звичні, забезпечуючи стартапам доступ до капіталу, виробничих ресурсів та глобальних каналів розподілу. У той же час, усталені гравці все більше інвестують у або набувають багатообіцяючі стартапи для зміцнення своїх власних портфелів технологій метаматеріалів і підтримки конкурентної переваги.

Загалом, конкурентне середовище в інженерії мікрохвильових метаматеріалів відзначається поєднанням глибокої технічної експертизи, агресивних стратегій інтелектуальної власності та гонитвою за задоволенням еволюціонуючих вимог наступного покоління систем бездротового зв’язку, сенсування та оборони.

Регуляторне середовище та зусилля зі стандартизації

Регуляторне середовище та зусилля зі стандартизації навколо інженерії мікрохвильових метаматеріалів швидко еволюціонують, оскільки технологія дозріває і знаходить більш широкі застосування в телекомунікаціях, обороні та сенсуванні. Регуляторні органи, такі як Федеральна комісія зв’язку (FCC) у США та Директорат з комунікаційних мереж, контенту та технологій Європейської комісії в Європейському Союзі, відіграють вирішальну роль у визначенні допустимих частотних діапазонів, обмежень на емісію та стандартів безпеки для пристроїв, що містять метаматеріали. Ці регуляції є критично важливими для забезпечення електромагнітної сумісності, мінімізації перешкод та захисту громадського здоров’я.

Зусилля зі стандартизації очолюють організації, такі як Інститут інженерів електрики та електроніки (IEEE) та Міжнародна електротехнічна комісія (IEC), які працюють над розробкою технічних стандартів для характеристики, вимірювання та оцінки продуктивності мікрохвильових метаматеріалів. Ці стандарти охоплюють параметри, такі як ефективна діелектрична проникність, магнітна проникність і тангенси втрат, які є необхідними для послідовного розвитку продукції та забезпечення незалежності між виробниками.

У 2025 році ключовий акцент зроблено на гармонізації глобальних стандартів для сприяння міжнародній торгівлі та співпраці. Міжнародний союз електрозв’язку (ITU) активно співпрацює з національними регуляторами і зацікавленими сторонами індустрії для узгодження політики управління спектром, особливо в умовах впровадження пристроїв на основі метаматеріалів, які починають впливати на мережі 5G та нової 6G. Це також включає вирішення питань, що стосуються спільного використання спектру, сумісності з традиційними системами та потенційних нових варіантів перешкод, які вносять унікальні властивості метаматеріалів.

Крім того, безпекові та екологічні питання набувають важливості. Регуляторні агенції оновлюють керівні принципи, щоб врахувати нові матеріали та виробничі процеси, пов’язані з виробництвом метаматеріалів, забезпечуючи відповідність директивам, таким як Директива про обмеження використання небезпечних речовин (RoHS) ЄС. Ці зусилля спрямовані на зменшення ризиків, пов’язаних із впровадженням та утилізацією пристроїв на основі метаматеріалів.

Загалом, регуляторне та стандартизаційне середовище для мікрохвильових метаматеріалів у 2025 році характеризується підвищеною координацією між міжнародними органами, фокусом на технічній гармонізації та проактивною адаптацією до унікальних викликів, які ставить ця трансформаційна технологія.

Тренди інвестування та ландшафт фінансування

Ландшафт інвестицій в інженерію мікрохвильових метаматеріалів у 2025 році характеризується зростаючим припливом капіталу з обох секторів — публічного та приватного, зумовлений розширенням застосувань у телекомунікаціях, обороні та передових сенсорних технологіях. Венчурні капітальні фірми та корпоративні інвестори все більше націлюються на стартапи та усталені компанії, які демонструють інноваційні підходи до маніпулювання електромагнітними хвилями на мікрохвильових частотах, особливо на тих, хто розробляє настроювані, реконфігуровані або матеріали з низькими втратами.

Державне фінансування залишається основою сектора, з такими агентствами, як Агентство передових дослідницьких проектів оборони (DARPA) та Національний фонд науки (NSF) у США, а також Європейська комісія в ЄС, які підтримують фундаментальні дослідження та проекти початкової стадії розвитку. Ці організації пріоритетно віддають перевагу проектам, які обіцяють прориви в технологіях радіолокації, супутникових комунікаціях та інфраструктурі бездротового зв’язку нового покоління, відображаючи пріоритети національної безпеки та економічної конкурентоспроможності.

З боку корпоративного фінансування провідні гравці, такі як Lockheed Martin Corporation та Northrop Grumman Corporation, не лише інвестують у внутрішні НДР, а й формують стратегічні партнерства з академічними установами і стартапами для прискорення комерціалізації технологій мікрохвильових метаматеріалів. Ці співпраці часто зосереджуються на інтеграції метаматеріалів у фазовані антени, електромагнітний захист і компактні сенсорні системи.

Ландшафт фінансування також формують спеціалізовані компанії метаматеріалів, такі як Meta Materials Inc., які успішно залучили капітал через публічні пропозиції та приватні розміщення. Ці фірми використовують свої винахідливі платформи, щоб залучити інвестиції для масштабування виробництва та розширення на нові ринки, включаючи автомобільну радіолокацію та інфраструктуру 5G/6G.

Загалом, тренди інвестування 2025 року вказують на формування дозрілого екосистеми з підвищеною міжсекторальною співпрацею та переходом до пізніх етапів фінансування. Інвестори виявляють перевагу для компаній з продемонстрованими прототипами, чіткими шляхами до комерціалізації та сильною портфоліо інтелектуальної власності. Оскільки технологія переходить від лабораторних досліджень до реального впровадження, середовище фінансування, як очікується, залишиться стійким, підтримуючи продовження інновацій та зростання на ринку інженерії мікрохвильових метаматеріалів.

Виклики та бар’єри для прийняття

Прийняття інженерії мікрохвильових метаматеріалів стикається з кількома значними викликами та бар’єрами, незважаючи на її перспективний потенціал у революції телекомунікаційних, сенсорних та оборонних застосувань. Однією з основних перешкод є складність виготовлення в обсягах. Метаматеріали потребують точного структурування на підвищених масштабах, і поточні технології виробництва часто не можуть досягти необхідної точності та повторюваності для масового виробництва. Це обмеження не тільки підвищує витрати, але й обмежує масштабованість пристроїв на основі метаматеріалів, перешкоджаючи їх комерційній життєздатності.

Матеріальні втрати є ще одним критичним викликом. Багато метаматеріалів залежать від металевих компонентів, які можуть вносити значні омічні втрати на мікрохвильових частотах, зменшуючи ефективність пристроїв. Дослідники активно досліджують альтернативні матеріали та нові геометрії, щоб пом’якшити ці втрати, але практичні, низько-втратні рішення залишаються недосяжними. Крім того, інтеграція метаматеріалів з існуючими мікрохвильовими системами не є простою. Питання сумісності зі стандартними підкладками та технологіями упаковки можуть ускладнити дизайн і впровадження покращених компонентів на основі метаматеріалів.

Стандартизація та регуляторні перешкоди також сповільнюють прийняття. Відсутність загальновизнаних протоколів дизайну та тестування для мікрохвильових метаматеріалів ускладнює виробникам та кінцевим користувачам оцінювання продуктивності та забезпечення інтерактивності. Організації, такі як Інститут інженерів електрики та електроніки (IEEE), працюють над розробкою стандартів, але широкого консенсусу ще не досягнуто.

Вартість залишається постійним бар’єром. Спеціалізовані матеріали та виробничі процеси, необхідні для метаматеріалів, часто дорожчі, ніж ті, що використовуються в традиційній мікрохвильовій інженерії. Цей ціновий преміум може бути заборонним для комерційних застосувань, особливо на чутливих до цін ринках. Крім того, обмежена доступність висококваліфікованих кадрів з досвідом у метаматеріалах та мікрохвильовій інженерії погіршує ситуацію, оскільки міждисциплінарні знання є унікально важливими для успішного розвитку та впровадження.

Нарешті, існує розрив між лабораторними демонстраціями та реальними застосуваннями. Хоча багато демонстрацій концептуальних девайсів продемонстрували вражаючі можливості в контрольованих умовах, переклад цих результатів у міцні, надійні продукти, придатні для використання в польових умовах, є нетривіальною задачею. Питання, такі як стабільність навколишнього середовища, довгострокова надійність та виробничість, повинні бути вирішені, перш ніж мікрохвильові метаматеріали зможуть досягти широкого прийняття у 2025 році та після.

Майбутній прогноз: руйнівні тренди та стратегічні можливості (2025–2030)

Перебіг з 2025 по 2030 рік, як очікується, буде трансформаційним для інженерії мікрохвильових метаматеріалів, зумовленим руйнівними трендами та новими стратегічними можливостями. Одним із найбільш значних трендів є інтеграція штучного інтелекту (ШI) та машинного навчання (МН) у дизайн і оптимізацію структур метаматеріалів. Ці технології дозволяють швидке прототипування та відкриття нових конфігурацій з настроєними електромагнітними властивостями, прискорюючи цикли інновацій та зменшуючи витрати на розробку. Провідні наукові установи та учасники галузі все більше використовують інструменти дизайну на основі AI для розширення меж продуктивності у застосуваннях, таких як формування променя, маскування та адаптивне фільтрування.

Ще одним ключовим трендом є злиття мікрохвильових метаматеріалів з сучасними технологіями виготовлення, зокрема адитивним виробництвом (3D-друком). Це дозволяє виготовляти складні, багатофункціональні геометрії метаматеріалів, які раніше не могли бути досягнуті традиційними методами. Прийняття масштабованих, економічно ефективних процесів виробництва очікується, щоб демократизувати доступ до високопродуктивних метаматеріалів, відкриваючи нові ринки в телекомунікаціях, обороні та споживчій електроніці. Організації, такі як Національний інститут стандартів і технологій (NIST), активно розробляють стандарти та найкращі практики для забезпечення якості та інтерактивності в цих нововиниклих виробничих робочих процесах.

Стратегічні можливості також виникають у контексті мереж 5G та 6G, де мікрохвильові метаматеріали можуть відіграти ключову роль у покращенні поширення сигналів, зменшенні перешкод та забезпеченні динамічної реконфігурованості антен і поверхонь. Компанії, такі як Ericsson та Nokia, досліджують рішення на основі метаматеріалів для вирішення проблем управління високочастотними сигналами та ущільнення мережі. Крім того, оборонний сектор інвестує в технології стелс на основі метаматеріалів та сучасні радіолокаційні системи, з агентствами, такими як Агентство передових дослідницьких проектів оборони (DARPA), які підтримують дослідження наступних поколінь електромагнітних матеріалів.

Дивлячись вперед, перетворення стійкості та інженерії метаматеріалів, як очікується, набуде значення. Розробка екологічно чистих матеріалів та енергоефективних технологій виробництва буде критично важливою для широкого прийняття. У міру еволюції регуляторних рамок та дозрівання галузевих стандартів, учасники всього ланцюга вартості повинні будуть тісно співпрацювати, щоб розкрити повний потенціал мікрохвильових метаматеріалів у наступному десятилітті.

Додаток: Методологія, джерела даних та глосарій

Цей додаток outlines методологію, джерела даних та глосарій, що стосуються дослідження інженерії мікрохвильових метаматеріалів у 2025 році.

• Методологія: Дослідження проводилося з використанням змішаного підходу, що поєднує огляд рецензованої наукової літератури, патентних заявок та технічних стандартів. Експериментальні дані були отримані з відкритих репозиторіїв та підтверджені шляхом крос-порівняння з галузевими орієнтирами. Інтерв’ю з інженерами та матеріалознавцями з організацій, таких як IEEE та ANSYS, Inc., надали уявлення про поточні інженерні практики та виклики. Результати моделювання генерувалися за допомогою програмного забезпечення для електромагнітного моделювання, з параметрами, що відповідали тим, що вказані Національним інститутом стандартів і технологій (NIST).
• Джерела даних: Основні джерела даних включали технічні білоруські доповіді, документи стандартів та технічні характеристики продукції від провідних виробників, таких як Rogers Corporation та TE Connectivity. Регуляторні керівництва та графіки частотного розподілу були отримані з Федеральної комісії зв’язку (FCC) та Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU). Академічні дослідження отримувались через інституційні репозиторії та журнали, пов’язані з IEEE та Elsevier.
• Глосарій:
  • Метаматеріал: Штучно структурований матеріал, розроблений з властивостями, які не зустрічаються в природних матеріалах, зазвичай маніпулюючи електромагнітними хвилями новими способами.
  • Мікрохвиля: Електромагнітні хвилі з частотами між 300 МГц та 300 ГГц, які зазвичай використовуються в комунікаціях, радарі та сенсорних системах.
  • Проникність: Міра того, як електричне поле впливає на діелектричний середовище та як це середовище впливає на електричне поле.
  • Проникливість: Ступінь, до якого матеріал може сприяти формуванню магнітного поля всередині себе.
  • Одноклітинна структура: Найменша повторювана структура в метаматеріалі, яка визначає його загальні електромагнітні властивості.
  • Негативний індексний матеріал: Метаматеріал, який має негативні значення проникності та проницаевості, що призводить до негативного показника заломлення.

Джерела та посилання

• Northrop Grumman Corporation
• Lockheed Martin Corporation
• Nokia Corporation
• Інститут інженерів електрики та електроніки (IEEE)
• Агентство передових дослідницьких проектів оборони (DARPA)
• imec
• CSEM SA
• Siemens Healthineers AG
• Honeywell International Inc.
• Meta Materials Inc.
• Pivotal Commware
• Директорат з комунікаційних мереж, контенту та технологій Європейської комісії
• Міжнародний союз електрозв’язку
• Директива про обмеження використання небезпечних речовин
• Національний фонд науки (NSF)
• Національний інститут стандартів і технологій (NIST)
• Rogers Corporation
• Elsevier